- відчаюга
- —————————————————————————————відчаю́гаіменник чоловічого або жіночого роду, істотарозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відчаюга — и, ч. і ж., розм. Смілива, хоробра людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки … Український тлумачний словник
відчаяка — и, ч. і ж., розм. Те саме, що відчаюга … Український тлумачний словник
відчайдух — розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), сміливець, відчаяка, відчаюга, гаряча голова, урвиголова, шибайголова, зірвиголова, паливода, палисвіт, ризикант … Словник синонімів української мови